Євген Шантир

Сексуальность – понятие однозначное

shantyr — Sat, 26 Sep 2026 10:48:34 GMT

Сексуальность – понятие однозначное

Сексуальность, что скрыто в этом слове? Сегодня – это одно из самых распространенных и в то же время самых не однозначных понятий, которое включает в себя, особенно в так называемом цивилизованном мире, абсолютно всё, что так или иначе, связано с физиологией половых органов человека.

Это далеко не только половые отношения мужского и женского начала, а и гомофилия, мастурбация, во всём её многообразии, половые отношения с предметами и изделиями, с манекенами (резиновая женщина), зоофилия и др. К тому же, в общественном сознании Западного мира широко распространено убеждение, что сексуальность вообще не направлена на деторождение и не нуждается ни в определении, ни в каком-либо моральном сопровождении.

При этом одним сексуальность кажется чем-то очень неприличным и даже «грязным», поэтому хорошо, когда её нет у человека, а потомство можно производить и "в пробирках", а другим, наоборот, практически все удовольствия, связанные с физиологией половых органов человека приемлемы и хороши.

Ну вот, что называется приехали, другими словами, что ни скажи о человеке, всё можно назвать сексуальностью или не называть, в общем кому как надо. Существует определение ВООЗ этому понятию, но оно настолько же не конкретное, как и масса других толкований, что в конечном счете и формирует сегодня смысловую неразбериху в этом вопросе.

И в итоге, такая размытость смыслового понимания сексуальности создает некую иллюзию благополучия в этой сфере, а в реальности всё больше и больше мужчин и женщин не только не могут построить свои гендерные отношения по половому признаку, но и зачать ребенка естественным природным путем по тем или иным причинам у них, увы, не представляется возможным. И причины этих всё нарастающих неблагоприятных тенденций, прежде всего, психологические, обусловленные существующими мировоззрением и его законодательным сопровождением в сфере половой реализации человека.

Что же делать? Менять мировоззрение и в первую очередь в отношении понятия сексуальности. Сегодня, на наш взгляд, принципиально важно когнитивно выделить две формы половой реализации человека:

Сексуальную, как отношение с противоположным полом и
Асексуальную, при которой противоположный пол отсутствует.

Категорически недопустимо, на наш взгляд, для адекватного развития общественного сознания и психики конкретного человека обозначать одним и тем же термином абсолютно разную по своему психофизиологическому содержанию и интеллектуальной сути половую реализацию, как нельзя, например, все растения называть деревом или падающую сверху воду – дождём.

Это неизбежно приведет к искажению существующей реальности, что и происходит, к сожалению, в гендерных отношениях по половому признаку в современном, в первую очередь Западном обществе. Поэтому разделение всей сферы половой реализации человека на Сексуальную и Асексуальную давно уже, на наш взгляд, когнитивно востребовано, как потребность в здравом смысле и на практике, то есть в реальной жизни такое мировоззрение при ментальном выборе половой реализации будет однозначно способствовать в большинстве случаев формированию у человека уже на подсознательном уровне ценностных ориентаций и предпочтений для общения с противоположным полом.

Следовательно, даём определения:
Сексуальность – психофизиологические свойства репродуктивной функции человека.

Характеризуется Сексуальность, как следует с выше указанного для неё определения, влечением исключительно к противоположному полу, ибо без противоположного пола репродуктивная функция априори невозможна.
К тому же, мужские и женские половые органы, как основной источник сексуальных чувств, Природой или Богом, кто во что верит, созданы именно как плоть одна, то есть друг для друга, хотя сексуальные ласки могут быть связаны, конечно же, с любой частью тела, но лица противоположного пола, что согласуется и с Библией, и с Кораном.

Сказанное выше вовсе не означает, что половая реализация мужчины и женщины предназначена только для продолжения рода. Нет, конечно же нет, Сексуальность человека и её реализация во всём её многообразии, наряду с основной детородной функцией, имеет и другую, не менее важную, а может быть и главную задачу в жизни человека – это его всестороннее развитие, как личности именно по половому признаку. Ведь никто не совершенен и в области сексуальных половых отношений.

Асексуальность – психофизиологические свойства, которые исключают репродуктивную функцию человека.

Характеризуется Асексуальность, при всех многообразных формах её реализации, лишь одним принципиальным качеством – отсутствием лица противоположного пола.

При этом, подчеркнем это, мы с глубоким уважением относимся ко всем людям с Асексуальной ориентации и не считаем это патологией. Эти люди всего на всего демонстрируют нам заблуждения социума в этой сфере, а заблуждения, во всех сферах жизни, априори не является болезнью.

Таким образом, смысловое значение термина сексуальность и связанные с ним мировоззренческие приоритеты в социуме должны формировать и у мужчин, и у женщин стремление к их совместной, природой обусловленной, сексуальной реализации, а не дискредитировать эти отношения, даже если они порой ошибочны и могут иметь негативные социальные последствия. Другими словами, развиваться как мужчина по половому признаку можно только через отношения с женщиной и соответственно наоборот, только в сексуальных отношениях с мужчиной женщина может развиваться как личность женского пола, чего мы всем искренно и желаем!

Евгений Шантырь, профессор психологии

Сексуальність – поняття однозначне

shantyr — Sat, 26 Sep 2026 10:47:26 GMT

Сексуальність – поняття однозначне

Сексуальність, що приховано в цьому слові? Сьогодні — це одне з найпоширеніших і водночас одне з неоднозначних понять, яке включає в себе, особливо в так званому цивілізованому світі, абсолютно все, що так чи інакше пов’язане з фізіологією статевих органів людини.

Це далеко не лише статеві стосунки між чоловічим і жіночим началами, а й гомофілія, мастурбація у всій її різноманітності, статеві стосунки з предметами й виробами, з манекенами (гумова жінка), зоофілія та інші. Крім того, у суспільній свідомості західного світу широко поширене переконання, що сексуальність взагалі не спрямована на продовження роду і не потребує ні визначення, ні будь-якого морального супроводження.

При цьому для одних сексуальність здається чимось дуже непристойним і навіть «брудним», тому дуже добре, коли її немає у людини, а потомство можна започатковувати і «у пробірках», а для інших, навпаки, практично всі задоволення, пов’язані з фізіологією статевих органів людини, прийнятні й хороші.

Ось, як то кажуть, і приїхали: що б не сказали про людини, усе можна назвати сексуальністю або не називати, це загалом як кому потрібно. Існує визначення ВООЗ цього поняття, але воно настільки ж неконкретне, як і безліч інших тлумачень, що в кінцевому підсумку і створює сьогодні смисловий безлад у цьому питанні.

І врешті-решт, така розмитість змістовного розуміння сексуальності створює певну ілюзію благополуччя в цій сфері, а насправді дедалі більше чоловіків і жінок не тільки не можуть будувати свої гендерні стосунки за статевою ознакою, але й зачати дитину природним шляхом, з тих чи інших причин, на жаль, для них не є можливим. І причини цих зростаючих несприятливих тенденцій, насамперед, психологічні, зумовлені існуючим світоглядом і його законодавчим супроводженням у сфері статевої реалізації людини.

Що ж робити? Змінювати світогляд, і в першу чергу стосовно поняття сексуальності. Сьогодні, на нашу думку, принципово важливо когнітивно виділити дві форми статевої реалізації людини:

Сексуальну, як стосунки з протилежною статтю, і
Асексуальну, при якій протилежна стать відсутня.

Категорично неприпустимо, на нашу думку, для адекватного розвитку суспільної свідомості та психіки конкретної людини позначати одним і тим же терміном абсолютно різну за своїм психофізіологічним змістом та інтелектуальною суттю статеву реалізацію, так само як не можна, наприклад, усі рослини називати деревом або падаючу згори воду – дощем.

Це неминуче призведе до спотворення існуючої реальності, що, на жаль, уже відбувається в гендерних відносинах за статевою ознакою в сучасному, в першу чергу Західному суспільстві. Тому поділ усієї сфери статевої реалізації людини на Сексуальну та Асексуальну давно вже, на нашу думку, є когнітивно обґрунтованим, як потреба у здоровому глузді і на практиці, тобто в реальному житті таке світобачення при ментальному виборі статевої реалізації однозначно сприятиме у більшості випадків формуванню у людини вже на підсвідомому рівні ціннісних орієнтацій та уподобань для спілкування з протилежною статтю.

Отже, дамо визначення:
Сексуальність – психофізіологічні властивості репродуктивної функції людини.

Характеризується Сексуальність, як випливає з наведеного вище визначення, потягом виключно до протилежної статі, оскільки без протилежної статі репродуктивна функція апріорі неможлива. До того ж чоловічі та жіночі статеві органи, як основне джерело сексуальних відчуттів, Природою або Богом, хто у що вірить, створені саме як єдине ціле, тобто одне для одного, хоча сексуальні ласки можуть бути пов'язані, звісно ж, з будь-якою частиною тіла, але з особою протилежної статі, що узгоджується як із Біблією, так і з Кораном.

Вищесказане зовсім не означає, що статева реалізація чоловіка й жінки призначена тільки для продовження роду. Ні, звичайно ж, ні, Сексуальність людини та її реалізація у всій її різноманітності, поряд з основною дітородною функцією, має також і інше, не менш важливе, а можливо, й головне завдання в житті людини – це її всебічний розвиток як особистості саме за статевою ознакою. Адже ніхто не є досконалим і в сфері сексуальних статевих відносин.

Асексуальність – психофізіологічні властивості, що виключають репродуктивну функцію людини.

Асексуальність характеризується, при всіх її різноманітних формах прояву, лише однією принциповою рисою – відсутністю особи протилежної статі.

При цьому наголошуємо, що ми з глибокою повагою ставимося до всіх людей з асексуальною орієнтацією і не вважаємо це патологією. Ці люди лише демонструють нам хибні уявлення суспільства у цій сфері, а хибні уявлення, у будь-якій сфері життя, апріорі не є хворобою.

Таким чином, смислове значення терміну сексуальність і пов’язані з ним світоглядні пріоритети в суспільстві повинні формувати у чоловіків і жінок прагнення до їх спільної, природою обумовленої сексуальної реалізації, а не дискредитувати ці стосунки, навіть якщо вони є помилковими і можуть мати негативні соціальні наслідки. Іншими словами, розвиватися як чоловік за статевою ознакою можна лише через стосунки з жінкою і відповідно навпаки, тільки в сексуальних стосунках із чоловіком жінка може розвиватися як особистість жіночої статі, чого ми всім щиро і бажаємо!

Євген Шантир, професор психології